Як вибрати лебідку? Частина 3: Практичні поради

Частина 1

Частина 2

Як користуватися лебідкою?

На перший погляд, користування автомобільною лебідкою - процес досить нехитрий. Але насправді є чимало нюансів, які повинен знати кожен, хто прийняв рішення купити лебідку для встановлення на свій автомобіль.

Для початку зазначимо, що набір аксесуарів для автомобільних лебідок достатньо широкий: всілякі допоміжні компоненти, троси, стропи, подовжувачі, заглушки, чохли для лебідки і т.д. І є перелік аксесуарів, які бажано б мати на озброєнні кожному власнику лебідки:

Спеціальні захисні рукавички. Бувають вони шкіряні або брезентові, найважливішим компонентом у яких є спеціальні потовщені вставки на долонях. Як правило, кінчики пальців на них злегка розширені, щоб, у разі їх затягування на барабан лебідки, рука могла легко вислизнути, а не затягувалась далі разом з рукавичкою.

Корозахисна стропа. Призначена для зручності зачеплення автолебедкі за нерухомий якір. «Корозахисна» вона є не тільки в цілях захисту стовбура дерева, а й для запобігання ушкоджень самого троса лебідки.

Допоміжна сережка (шакл). Призначена для зчеплення між собою різних лебедочних аксесуарів. Наприклад, для приєднання троса до корозахисної стропи.

Блок. Пристрій, за допомогою якого можна значно, в рази підвищити тягову силу лебідки.

Ланцюг з гаками. Може знадобитися там, де трос взаємодіє з якою-небудь поверхнею. Наприклад, із землею, щебенем, а також для деяких інших хитрих і не дуже маніпуляцій. 

Тепер переходимо безпосередньо до самої лебідки. Від виробника вона надходить у наші руки в бездоганному вигляді: чиста, охайна, з ідеально намотаним на барабан тросом. Але от саме щодо останнього моменту не варто спокушатися і втрачати пильності. Зовнішня досконалість укладання може бути чисто демонстративною і бути присутньою тільки на верхньому шарі, трохи глибше може виявитися зовсім інша картина. Тому при першому запуску, бажано лебідку самостійно розмотати і укласти трос належним чином. При розмотуванні лебідки, якщо тросу дати вільний хід, то дуже скоро він переплутається в «рибальську бороду», тому слід тримати його в постійному натязі.

При укладанні троса витки повинні щільно і рівно лягати один до одного, при цьому натяг так само не можна ні на мить послаблювати. Особливо уважним слід бути тоді, коли трос доходить до краю барабана і змінює напрямок.

Саме при цьому процесі спеціальні рукавички і зіграють незамінну корисну роль. Потовщені вставки зі шкіри захистять долоні від сталевих задирок, які утворюються при розриві волокон на тросі після початку його експлуатації. Натягуючи трос, потрібно не забувати перехоплювати його руками, інакше можна отримати опік. 

Такої ж міри безпеки слід дотримуватися і при роботі лебідки з навантаженням, тобто тоді, коли тягнеться автомобіль - трос повинен бути покладений рівно, щільно і послідовно. Звісно, що при натязі під навантаженням, на положення і напрямок троса особливо не повпливаєш, але нескладний саморобний пристрій у вигляді залізної труби з гаком, допоможе ефективно впоратися з цією проблемою. 

Неправильно навитий трос в процесі роботи може просто заклинити обертання барабана лебідки. Іншим негативним наслідком при неправильному намотуванні може бути захлест троса, в результаті якого він може передавитися і пошкодитися. Якщо це відбудеться, то трос доведеться повністю міняти. 

Ще раз нагадаємо, що найбільше зусилля лебідка розвиває на нижніх мотках барабану. Тому бажано при вінчуванні лебідку розмотувати повністю і чіпляти за якорі, що знаходяться якнайдалі: дерева, пеньки, валуни і т.д. Дотримання цього правила допоможе не тільки підтримати потужність лебідки на найвищому рівні, але так само захистити від надмірного навантаження електромотор з редуктором, і допоможе заощадити деяку кількість електроенергії, тому що з ростом кількості шарів троса, зростанням навантаження, електролебідка споживає і більше енергії.

Якщо ділянка бездоріжжя з якого тягнеться автомобіль має велику протяжність, більш ефективною буде робота невеликими «серіями», де трохи його підтягнувши, лебідка зупиняється, трос знову розмотується на максимальну довжину і чіпляється за наступну опору. Нехай цей прийом має дещо більшу трудомісткість, але ефект від нього перевершить ваші очікування. 

Розрахувати приблизне зусилля лебідки, при використанні для різних цілей і в різних умовах, можна виходячи з наступних даних (досить умовних і усереднених):

 

Підтягування вантажу на колесах
Угол наклона	Усилие лебедки
	На нижних витках, %	На средних витках, %	На верхних витках,%
10о	650	450	250
20о	400	280	160
30о	200	200	110
Підтягування вантажу з коефіцієнтом тертя близько 0,5
10о	170	110	70
20о	145	100	55
30о	125	90	45

Тобто на похилу поверхню у 20 градусів, лебідка із зазначеним зусиллям у 2 т. зможе тягнути вантаж на колесах вагою у 8 т. (на нижніх витках), 5,6 т (на середніх витках), 3,2 т (на верхніх витках). 

Під час розмотування троса на повну довжину не варто забувати, що на барабані повинно залишатися не менше п'яти витків. Так як трос автомобільної лебідки зазвичай кріпитися до барабана одним болтом, великий шанс, що при першому ж навантаженні його вирве з кріплення. 

Оскільки електрична лебідка живиться від бортової мережі, щоб уникнути несподіваної розрядки акумуляторної батареї, бажано, щоб під час її роботи, двигун автомобіля був увімкнений. Якщо не додивитися і прогавити цей момент, працювати не буде вже ні лебідка, ні транспортний засіб. Щоб уникнути таких неприємностей, деякі моделі лебідок оснащені індикаторами рівня зарядки акумулятора. Ще одним запобіжним заходом може бути використання додаткової акумуляторної батареї. 

Деякі автомобільні лебідки оснащені датчиками перегріву. У деяких випадках при перевантаженні мотор лебідки може відключитися сам. Але так само є і ймовірність, що двигун може просто вийти з ладу. Тому при тривалій напруженій роботі краще час від часу давати мотору лебідки відпочити й охолонути. При цьому автомобільний двигун бажано не відключати, щоб злегка підзарядити акумулятор. 

Якщо в якості якоря використовується дерево або пень, для зачеплення краще використовувати корозахисну стропу. Крім того, що вона вбереже стовбур від пошкодження або зрізання, вона забезпечить збереження троса, бо якщо їм обмотати дерево, його міцність значно знижується. Чіпляється трос до стропи через гак або шакл. 

Чіпляти трос за дерево слід ближче до коріння, крім виняткових випадків. Сили автомобільної лебідки достатньо, щоб звалити середнє дерево, притому, що напрямок падіння очевидний. На болотистій місцевості коріння у дерев поверхневе, відповідно і вибирати потрібно ретельніше. Якщо поблизу немає масивних дерев, в оберемок можна обв'язати кілька дрібніших. 

Якщо ви застрягли на місцевості, де немає ні дерев, ні пнів, ні валунів, можна скористатися якорем виготовленим власноруч. Для його виготовлення підійдуть каністра, колесо, лом, обрізок труби, колода, хайджек та інше. Довгастий предмет забивається в землю під гострим кутом верхньою частиною у бік протилежний від машини. Якщо є можливість, то надійніше буде використовувати одночасно кілька таких предметів. Використовуючи колесо або каністру, викопується яма під гострим кутом до машини, в яку вони поміщаються із закріпленим на них тросом лебідки. Щоб трос не терся об землю, можна перед якорем покласти колоду, через яку і перекинути трос. А щоб трос не перепиляв колоду, використовується ланцюг. Ідеальним варіантом є човновий якір, який забезпечує хорошу фіксацію і одночасно легко витягується при зміні напрямку тяги. 

Автомобільна лебідка, використана спільно із блоком, примножить тягове зусилля майже вдвічі. Для отримання цього ефекту блок кріпиться до якоря, а кінець пропущеного через нього троса зачіпається за вушко бампера або до настановної платформі лебідки. Якщо є другий блок і достатня довжина троса, то зусилля можна потроїти. У такому випадку другий блок кріпиться за проушину або настановний майданчик, а кінець троса знову до якоря. Але не перестарайтеся, тому що незважаючи на те, що всі комплектуючі лебідок, як правило, хорошої якості і здатні витримати значні перевантаження, все одно велика ймовірність, що врешті-решт десь щось та й порветься. Так що якщо довжини троса достатньо, то має сенс користуватися блоком. 

Якщо тягнути машину доводиться вгору по крутій похилій поверхні, краще перестрахуватися і використовувати страхувальні канати. Бажано використовувати відразу два і перев'язувати їх у міру просування автомобіля вперед-вгору по одному, ні на мить не залишаючи повної ваги автомобіля на одному лише лебедочному тросі. 

Слідкуйте, щоб у процесі витягування дно машини не чіплялася за колоди, камені, туби та інші громіздкі елементи, тому що є велика ймовірність залишити на них деякі важливі вузли та агрегати. У разі виникнення подібної небезпеки, використовуйте домкрат або хайджек. Їх же використання може бути виправдане і у випадку, якщо автомобіль застряг у глибокій багнюці і при витягуванні «паше носом». Якщо використання домкрата з якихось причин неможливо, можна під трос під кутом поставити поліно, яке при початку роботи лебідки і натягу троса почне вставати вертикально і підніме ніс автомобіля. 

При напруженій роботі лебідки, ніколи не потрібно нехтувати безпекою і втрачати пильність. Трос лебідки хоч і міцний, але і достатньо тонкий, тому при перевантаженні може просто-напросто лопнути. При цьому кінець відірваного троса розвиває швидкість рівну швидкості кулі і може нанести серйозні пошкодження. Щоб уникнути цього, на трос досить накинути який-небудь «заспокоювач» (сорочку, куртку, килимок тощо), яких буде достатньо для того щоб погасити енергію троса, який раптово лопнув. Таку страховку краще використовувати на половині троса, яка ближче до автомобіля, так як зазвичай саме з цього боку знаходяться люди. Не слід також забувати і перекладати її по мірі намотування троса. 

Якщо застрягли у вузькій колії, краще тягнути трохи в бік, так швидше виберетеся із засідки. Але в більшості інших випадків бажано щоб трос тягнувся прямо - це і по техніці безпеки правильніше і для лебідки краще. 

Направляючі троса, як правило, на пару сантиметрів вужче ширини барабана, і повинні бути встановлені симетрично його центру, в іншому випадку зростає ймовірність неправильного намотування троса з наступним пошкодженням лебідки. 

Який трос краще?

У автомобільних лебідках використовується два види тросів: сталевий і синтетичний. Велика частина комплектується саме першим в силу його невибагливості, надійності, порівняно низької ціни. Для догляду, досить періодично змащувати його маслом. Але з часом, сталеві волокна, з яких складається трос лопаються, перетираються, а сталеві задирки створюють як мінімум дискомфорт при роботі з лебідкою і здатні заподіяти шкоду рукам. Для запобігання поранень використовуються спеціальні рукавички. Крім того, при розірванні  сталевого троса його кінці розвивають величезну силу, здатну завдати серйозну травму людині. Синтетичний (кевларовий) трос значно легший, не менш міцний, не динамічний, але коштує дорожче і вимагає спеціального догляду. При попаданні бруду або піску, волокна можуть перетиртися, тому після використання трос потрібно промити водою. Синтетика боїться світла, отже, барабан потрібно зачохлювати між використаннями. Взимку краще використовувати сталевий трос, так як при замерзанні кевлар від зібраної вологи може розбухнути і пошкодити лебідку. 

Тепер, маючи у своєму розпорядженні базові знання про види, принципи роботи та інші нюанси, відштовхуючись від уподобань та функціонального призначення, можна досить легко вибрати лебідку саме для Вашого автомобіля. Все інше підкаже досвід.